Культура Півночі
Музика Півночі

Музика Ісландії. ч.2

«Стереотип ісландця – це особа, яка вірить в ельфів і будує бетонну дорогу в обхід ельфівських скель, щоб не засмучувати міфічних істот. Однак, кожен має найсучасніший мобільний телефон і лептоп. Я така ж, як і вони: віддаю належне природі та технологіям» Бйорк. Daily News Online, 9/30/01

1

У лютому 2005 року в Нью-Йорку відбулася прем’єра фільму «Screaming Masterpiece» (1000 years of Icelandic popular music) режисера Арі Александра Ерґіса Маґнуссона - 87-хвилинна документальна стрічка про феномен, ім’я якому – сучасна ісландська музика. Поряд із всесвітньовідомими ісландцями Bjork та Sugarcubes не так давно з’явилися декілька свіженьких гуртів, які в останнє десятиліття неодноразово підривали світову публіку: Sigur Ros, Mum, Bang Gang, Mugison, Minus та Slowblow - це лише горстка з тих нових імен, які займають передові позиції у міжнародних чартах. «Вони інакші!» - перша реакція меломанів, які чують цю самобутню та оригінальну музику – «Звідки це все з’явилося?» Серед незаселених північних просторів Атлантики, пробиваючись крізь століття суцільної темряві, ісландці терпляче відточували свій ущипливий настрій, свої ексцентричні мелодії та стародавню лірику. Давня музика передавалась молодшим поколінням із часів Середньовіччя, приховуючи у собі безліч таємниць, несучи відголоски реву арктичних бурь та плюскоту хвиль, що розбивались об скелясті холодні береги острова. У цій півторагодинній картині автори намагались представити якомога ширший спектр ісландської музики, тому тут знайдете суміш давніх балад із сучасною електронною, рок, поп музикою та власним еклектичним стилем ісландців. Після концерту-прем’єри, фільм, який робили два роки в Ісландії, з Ньою-Йорку розійшовся по всьому світу - аж до берегів Японії. Потужній звук (5.1 Dolby sound) і надзвичайно швидкий перебіг подій на екрані затамує подих любому глядачу.

2
SugarCubes - один із найгарячіших гуртів, що з'явилися в Ісландії у 1980-х роках. Гурт було засновано 8 червня 1986 року на основі колишнього гурту KUKL.Учасники гурту: Björk Guòmundsdóttir – вокал, Einar Örn Benediktsson – вокал та труба, Friòrik Erlingson - гітара, Einar Melax - орган, Margaret "Magga" Örnolfsdóttir – орган, Thór Eldon – гітара, Sigtryggur "Siggi" Baldursson – ударні, Bragi Ölafsson - бас.

Їхній дебютний сингл "Ammæli" ("Birthday") досягнув великого успіху в Британії, а альбом "Life"s Too Good" (11 квітня 1988) став справжнім хітом як в Англії, так і в США.Друга платівка гурту "Here Today, Tomorrow, Next Week!" не була таким вражаючою, як попередня. Родзинка цього альбому в тому, що він є більш насичений вокалом Ейнара Орма (Einar Orn). У жовтні 1989-го вийшов (щоправда лише в ісландськомовному варіанті) ще один альбом під назвою "Illur Arfur". Після цього була кількарічна перерва поки гурт їздив із турами по світу. Але в лютому 1992-го вони видають "Stick Around For Joi", що містив всі англомовні версії пісень. У жовтні 1992-го з'явився ще один реліз під назвою "It's-It", який складався з реміксів на хіти гурту. Цей альбом виявився найменш успішним для Sugar Cubes. SugarCubes розпалися в 1993 році, але в 1998 вони випустили диск під назвою "The Great Crossover Potential", який був по суті збіркою найкращих пісень гурту.


3
Бйорк про ісландську самодостатність: «В Ісландії, коли ламається ваша машина - ви власноруч ремонтуєте її, і якщо вам потрібен будинок – ви будуєте його. Я не кажу, що якщо ви голодні – ви йдете полювати, але це майже так. Моя сім’я все ще здобуває частину їжі на полюванні. Якщо вам потрібна хороша музика – ви її робите.»

Бйорк (повне ім’я Björk Guòmundsdóttir, народжена у Рейк’явіку. Ісландія 21 листопада 1965 року) розпочала свою музичну кар’єру в 11 років, коли вчилась грати на піаніно у початковій школі. Одна із її викладачів подала запис, де Бйорк співає пісню "I Love to Love", на ісландську радіостанцію «Radio One». Запис сягнув вершин національного визнання і незабаром звукозаписуючий лейбл Fálkinn уклав із нею контракт. При допомозі гітариста-вітчима, вона в 1977 році записала хітовий альбом у який входило декілька дитячих пісеньок та кавери на популярні пісні, що слухали в Ісландії.

У 14 років Бйорк, зазнавши деякого впливу панк-музики, створює панк-групу «Spit and Snot», яка незабаром у 1979 році змінює назву на «Exodus». У 1981 15-літня солістка і гітарист Jakob Magnússon створюють новий гурт «Tappi Tíkarrass» ("Cork the Bitch's Ass") та випускають цього ж року перший сингл, а 1983 - свій перший альбом «Miranda». Наступним гуртом із яким працювала Бйорк були KUKL ("sorceror"). Результатом цієї співпраці стали два альбоми «The Eye» (1984) та Holidays in Europe (1986) записані на Crass Records. А влітку 1986 кілька музикантів покидають гурт і він змінює назву на Sugarcubes.

Через напружені стосунки між Бйорк та Ейнаром Орном у 1992 «Sugarcubes» розпадаються, а співачка переїжджає до Лондона, де починає думати про сольну кар’єру та співпрацює з продюсером Нілом Гупером. Як результат - всесвітньовідомий сингл "Human Behaviour", а в липні 1993 року - пластинка із дуже простенькою назвою «Debut», яка стає альбомом року за версією New Musical Express і платиновим диском у США.
Основною тематикою пісень другого альбому «Post» (участь у записі взяли Nellee Hooper, Tricky, Graham Massey of 808 State та Howie B.) стали попередні взаємовідносини співачки та її кохання (одна із улюблених тем). Пісні вийшли де-не-де трохи сердитими, але це не завадило альбому посісти друге місце у Британських чартах і знову стати платиновим у Америці. В січні 1997 - реліз альбому «Telegram».
«Homogenic» - найменш електронний, дещо замкнутий, один із найбільш експерементальних альбомів, робота над яким велася вже на пустельних самотніх просторах ісландіських земель. Він включає у себе декілька пам’ятних відеокліпів, частину із яких показували на американському MTV. Пісня "All Is Full of Love" стала альтернативним хітом у 1999 році. Кінець кінцем альбом здобув золотий статус у США в 2001 році. Того ж року відбувся реліз «Vespertine» , який породив за собою три сингли: "Hidden Place", "Pagan Poetry", та "Cocoon". Занадто відверте еротичне відео "Pagan Poetry" стало причиною численних конфліктів між Бйорк та музичними телеканалами.
В серпні 2004 світ отримав один із найцікавіших альбомів Бйорк «Medúlla», де цілком відсутня музика, а співачка по-різному експерементує з вокалом. У піснях частково використовуються тексти з поетичної збірки "Sonnets/Unrealities XI." E. E. Cummings.
На церемонії відкриття Літніх Олімпійських ігор в Афінах у 2004 році Бйорк виконала пісню "Oceania", яка була написана спеціально для цієї події.
У 2000 році вийшов мюзикл Ларса фон Трієра «Dancer in the Dark», де Бйорк зіграла головну роль майже сліпої емігрантки зі східної Європи (Selma Jezková). Як зізнається співачка, робота над фільмом забрала майже два роки її життя, тож вона, незважаючи на те, що отримала нагороду Каннського кінофестивалю – приз за кращу жіночу роль, більше не буде зніматись у кіно.
Lars von Trier зізнається («Toronto Sun» 22 may 2000): «Я люблю її більше, ніж вона собі гадає і сподіваюсь, вона теж любить мене більше, аніж я думаю.» Ларс фон Трієр, до речі, написав лірику до пісні Бйорк «I've Seen It All».

4
З часу першого туру по Великобританії у січні 2002-го року, гурту Minus вдалося яскраво засвітитися на теренах Європи та Америки. Після релізу третього альбому «Halldor Laxness» у 2003 вони неодноразово розділяли сцену з такими зірками як Muse, The Distillers, Amen, Biffy Cliro, Hell is For Heroes, Hundred Reasons та Metallica.

Minus добилися успіху із другим альбомом «Jesus Christ Bobby», що був записаний у 2001 році на студії SugarCubes Smekkleysa. Альбом здобув блискавичне схвалення NME, Metal Hummer, Terrorizer та Kerrang!, які один наперед одного заявляли, що «Minus – це чи не найважливіше музичне відкриття року.» Залишаючись вірними своїм кореням, вони виявилися досить хоробрими, щоб досліджувати нові «стежки» в композиціях третього альбому «Halldor Laxness», який підніс їхню музику на ще один рівень вгору.

«Minus – як по-березневому свіжий порив вітру: це вир гітар та владного вокалу, достатнього, щоб викликати рум’янець чи перехопити дихання… » Q4 про Minus.

5
Bang Gang – людина, яку можна назвати ісландським поп-королем. Його вокал часто порівнюють із вокалом Karenn Ann, Daniel чи Phone Agust. Фішка цього виконавця у тому, що він за допомогою електронної музики намагається відтворити звуки музичних інструментів – флейти, труби, органу та деяких древніх інструментів

6 Airwaves
«Четверта ранку. Ти був у п’ятьох крутих клубах, бачив десяток великих гуртів, завів 15 нових друзів та встиг закохатися разів двадцять. Ти втомлений, готовий будь-якої миті завалитися в ліжко. Ти вже плануєш, як повернутися сюди наступного року. Та знаєш що? Це лише День Перший.»

Iceland Airwaves – щорічне музичне дійство, що проходить на теренах Ісландії. Цей унікальний міжнародний фестиваль розпочав своє існування 1999 року як показ талантів для іноземних компаній звукозапису. Та зараз - це невід’ємна частина культурного життя Рейк’явіка. Iceland Airwaves відкрив світу таких зірок як Quarashi, Minus, Sigur Ros, Apparat Organ Quartet, The Leaves, Gus Gus, Trabant, Leaves, Mugison, Ulpa та ін. На фестивалі побувало багато іноземних гуртів, зокрема: Keane (UK), Zoot Woman (UK), Fatboy Slim (UK), The Rushes (UK), The Stills (CAN), Magnet (NOR). Кількість учасників кожного року зростає в геометричній прогресії.

Та Airwaves – це не тільки музика. Рейк’явік – ідеальне місто для фестивалю, насичене історичними та культурними пам’ятками й вражаючим нічним життям. Поки пригадуєш, чим займався минулої ночі, ти милуєшся гарячими джерелами, гейзерами, водоспадами, льодовими полями – усіма «прикрасами» вулканічного острова. Той, хто хоч раз відвідував Iceland Airwaves ніколи не забуде його оригінальної атмосфери.

(4,5,6 підготовлено за матеріалами з airwaves.is)


Продовження буде...

(c) mr_mcmortygreen - mr-mcmortygreen.livejournal.com

  Музика Півночі
  Культура Півночі