Поезія Ісландії

Сігурдур А. Магнуссон (нар. 1928)

На смертному ложі

Очі
спустошено днем
так глибоко
що ніч не може сягнути дна

Надія
зринає із глибини
в подобизні ширококрилих птахів
що мітять дзьобами нам у груди

У глибині запала іскра
багато вогнів
нашої юності:
порух крил
їх не згасить

Німота пустки
крига скувала воду
птахи відлетіли на захід

(Переклад М. Стріха
"Всесвіт", 1998, №1)

Біля могили Невідомого солдата

Подякуй примхливій долі
що ти невідомий
мій безіменний брате:
святий
прославлений різниками

Королі міністри товаріші й комісари
приносять вінки і вшановують
відколи ти дозволив себе зарізати
слухняне ягня
поки вони кров собі з пальців позлизували
у веселих бенкетних залах
говорячи про чергові офірування

На твою могилу
майбутні жертовні ягнята
витріщають втомлені очіbr> вихідного дня
чекаючи на нове свято

(Переклад М. Стріха
"Всесвіт", 1998, №1)

Мікеланджело

Могила
під якою черва їсть мій тлін
обманює Смерть
бо сутність життя
ти стис
у єдину мить

Ти витесав з каменю
торжество над смертю
тілом моїм
урізьбив мене в вічність

(Переклад М. Стріха
"Всесвіт", 1998, №1)

1 2