Поезія Норвегії

Петер Р. Гольм (нар. 1931)

Дівчині

Моє дерево, уквітчане світанням,
танцюй, простерши руки в світлі дня.
Танцюй, допоки ще танок триває -
кружляй, нікуди звітси не йдучи,
бо поруч,
там де тінь лежить густа,
очікують на тебе, руки склавши,
твої літа...

(Переклад В.Коротич)

Всніжене поле

Я раптом бачу поле, вкрите снігом.
білісеньке-пребіле -
повнить погляд.
Це поле всніжене, де мерехтять крижинки -
півколами заметів оточили
його сніги з минулих завірюх.
І світло палахтить над білим полем,
собою пронизавши всю буденність
щоденних злетів наших та падінь.

(Переклад В.Коротич)