Поезія Норвегії

Рольф Якобсен (нар. 1907)

Покинута домівка

Ті, що стежки протоптали тут, - мертві,
бур'яном заросла криниця, і хата
в знемозі заснула, мов дитина, за день нагулявшись.
Лиш трояндовий кущ, посаджений в пору надії,
ще червоно буяє серед кропиви
і чита свої вірші дроздам і воронам,
променіє для моху, іржі та для молі
у місяці червні.

(Переклад О.Сенюк)

Дощ на світанку

Терплячий дощ стоїть біля воріт,
босий, убогий, немов жебрак,
довго стоїть у лісі й на луці, мовчки
чекає біля дороги, дивиться, як я сплю.
Гостю ранковий, ти ступаєш так тихо подвір'ям навколо хати,
звідки у тебе така миротворна хода, такі ноги легенькі?
Чи не саме біле літо послало тебе до людей,
до їхнього житла, де вже забули про вбогість?
Зате скрізь, де ти пройдеш, луки блищать, ти даєш
втіху безмежну траві. Хто ти такий,
що співаєш без слів про самотність творцевого серця
і так лагідно пестиш дороги?

(Переклад О.Сенюк)

1 2