Поезія Норвегії

Тур Йонсон (1916-1951)

Щастям не заволодієш сам

Щастям не заволодієш сам,
щастя також не для двох.
Світу голос входитиме завжди
шумом весняним у кров твою.
А як зможеш серцем осягти
щастя - то любов твоя загине,
і тебе покине людських дух,
і помре будущина в тобі!
Пам'ятай, якщо людина ти,
спокою не матимеш ніколи;
щастям не заволодієш сам,
щастя також не для двох.

(Переклад Д. Павличко)

Норвезька любовна пісня

Я похмурий, темний глід,
ти береза, світла плід,
ти, як наречена,
я і ти - норвезький рід.
Я земля, ати зерно,
рідні ми собі давно,
ти несеш надії -
вічне нам життя дано.
Я гора, я голий схил,
ти потік голубокрил,
ти злітаєш птахом
із моїх камінних брил.

(Переклад Д. Павличко)

Народна цвинтарна пісня

Торік гарував ти, аж тріскали жили,
сьогодні в селі ти господар могили.

Торік будував ти - ні хліба, ні лика,
тепер ти в багатстві, як мертвий владика.

Торік ти від зимна будивсь при худобі;
тепер ти наспишся у теплому гробі.

Торік збиткувалась юрба над тобою,
тепер, мов король, ти стоїш над юрбою.

Торік ти був жертвою суддів нечесних,
тепер ти метелик між квітів небесних.

(Переклад Д. Павличко)

1 2