Поезія Норвегії

Гальдіс Мурен-Весос (нар. 1907)

Провідна зірка

Все, що мені показуєшти,
усі твої дивовини
як я, коханий, могла б осягти,
коли б ти не був єдиний?
Стояла б тоді, німотна й мала,
немов перед чужинОю,
якби любов моя не була
зіркою провідною.
До кожного закутку вкаже путь -
я мудра з нею і сильна.
Любов сліпою не може буть,
бо вона непомильна.

(Переклад О.Мокровольський)

Слова в тяжку пору

Казати "я" вже не час -
тепер слід казати "ми".
Щастя маєш, то розділи
його між людьми.
Все, що твій брат може взяти,
з щастя твого, віддай.
Все, чим полегшить тягар його можеш,
на плечі собі завдай.
Полум'ям став ти, а інші мерзнуть -
тобою зігріються хай!
Рука до руки, стіна до стіни,
груди шукають грудей.
Нащо гориш, як не грієш
змерзлих людей?

(Переклад О.Мокровольський)